У затишних стінах музичної зали відбулося святкове дійство до Великодня "Весняна розвага". Приймали участь вихованці середньої групи: співали пісень, водили весняні хороводи, танцювали, грали в ігри. А потім Весна розповіла про Великдень та діти прослухали чудову казочку про свято.
Великдень - одне з найбільших й найшанованіших після Різдва християнських свят. Воно приурочене воскресінню Христа. У давнину Великдень вважався святом бога Сонця Ярила. Звичай пекти паски та фарбувати яйця виник також дуже давно.
З першим променем сонця священик в церкві сповіщає: «Христос воскрес!», а прихожани хором відповідають: «Воістину воскрес!».
Під час урочистого обходу храму святять паски, крашанки та різний наїдок. Потім усі розходяться по домівках, щоб сповістити одне одного про велику радість та привітати зі світлим урочистим святом.
Як і Різдво, Великдень — родинне свято, на нього збиралася вся родина. За традицією, розпочинаючи урочистий сніданок, господар обрізав зі свяченої паски скибочки з трьох боків, приказуючи:
— Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий!
Ці окрайці тримали до закінчення свят і потім віддавали худобі. Після святкового сніданку діти носили старшим родичам гостинці і отримували за це ласощі та писанки, якими потім гралися.
До свята готуються заздалегідь — печуть паски, роблять крашанки й писанки.
Жовті, червоні, жовтогарячі кружальця, багатокутні зірки на писанці — зображення Сонця. Хвилі означають воду. Ще зображують листя — дубове або вишневе. Малюють півників, козликів, пташок, рибок, метеликів, бджілок.
Про традиції розписування яєць навесні складено багато легенд.
Ці традиції сягають у глибоку давнину часів дохристиянства. Одна з таких легенд, розказана Іваном Сомишем у 1926 році, розповідає ось про що.
Настала сувора зима. Але деякі птахи ще не встигли полетіти на південь, тому багато з них загинуло на лютому морозі. Люди, які поважали птахів, як Божих створінь, шо приносять весну і тепло після холодної зими, забрали всіх їх додому, відігріли й утримували в домівках упродовж цілої зими. Згодом сонечко почало пригрівати сильніше, наближалася весна. Птахи вилетіли з людських домівок і полетіти вдалину. Але згодом повернулися й усім принесли писанки і весну. З того часу і почали люди розмальовувати писанки.
Чому саме яйце стало одним з найважливіших елементів дохристиянських вірувань наших предків?Яйце — це символ народження, джерело життя. Саме здатність яйця створювати нове на землі стала причиною того, що воно є невід'ємним елементом багатьох стародавніх ритуалів.
З прийняттям християнства яйце було включено у Великодні обряди.
Виникли також нові легенди, пов'язані зі святом, наприклад про те, що крашанки виникли з крапель крові розіп'ятого Ісуса і сліз його матері Марії.
Познайомимося із стародавньою символікою розпису яєць, зразки якої наведено нижче.
Одним зі стародавніх і найважливіших символів національного світосприйняття було сонце — символ багатства.
Традиційним мотивом була свастика. У народі її називали «ламаний хрест», «качині шийки», яка теж символізувала багатство.
Хрест — символ християнства, символ дня сонцестояння, добування вогню.
Олень — символ, пов'язаний із сонцем: він виносить сонце вранці і забирає увечері.
Також були поширені зображення «знак безконечника», «знак трикутника». Знак трикутника багатозначний. Заштрихований — означає дощ, ще він означає зоране поле.
Найбільш дивним знаком було зображення Берегині, богині, «Боженьки», що згодом набула форм фантастичній декоративних квітів.
Дерево життя символізувало ше й розвиток роду (мати, батько, син).
Стилізоване зображення руки символізувало владу або символ присутності Бога. Їх ще називають курячі лапи, ведмежі лапи.
Кожен знак рослинної символіки також мав своє значення.
Зооморфний орнамент на писанках не такий популярний, як рослинний. Зазначимо лише, що кінь означав витривалість, олені — довге життя, риби — Ісуса.
Якщо говорити про символіку писанок загалом, то тут слід зважати не тільки на орнамент, але й гаму кольорів. Кожен район України мав своє, характерне лише для нього сполучення кольорів. Стародавні писанки мали два кольори.
Пізніше наші предки вирішили, що чим більше кольорів на писанці, тим більшої магічної сили вона набуває і зможе принести їм кращу долю.
Червоний — символізує собою позитивну символіку й означає радість життя.
Чорний — не завжди означає потойбічне життя. У сполученні з червоним наголошує на тривожній правді життя.
Жовтий колір означає місяць, зорі, врожай.
Голубий — небо, повітря, здоров'я.
Зелений — весну, воскресіння природи.
Багатобарв'я означає сімейне щастя, світ, любов.
Сполучення чорного і білого — свідчення поваги до душ померлих.
Писанки й фарбовані яйця (крашанки) пов'язані з дійством освячення паски під час найголовнішого свята —Великодня. Звідси і їхня назва — великодні яйця.
У давнину яйця розписували писанкарки, рідше — писанкарі, які здебільшого були й знахарями, а були серед них і справжні цілителі, їх ще називали земними богами. У минулому писанки правили за своєрідні амулети, обереги від усякого лиха та хвороб. А узори, виведені на них, мали символічне значення, були магічними. Цікаво, що майже весь рослинний орнамент на українських писанках пов'язаний із рослинами, відомими своїми лікувальними якостями. ...Дуже поширені писанки із зображенням весни. Символізують весну різноманітні квіти, гілки дерев, гірські рослини, гірлянди, віночки, букети.
Ось що сказав про українську писанку Михайло Стельмах: «Народ живе красою, уміє не лише створити, а й обезсмертити себе у прекрасному. Стільки стрілося в писанці! Казка, пісня, бувальщина, материнська колискова й росяна стежка дитинства, вінок першого кохання й дужість повноліття, мудрість старості і присмак вічності у присмерку вечірнього неба. З радістю — смуток, з усмішкою — надія. Добирайте, осмислюйте, повертайте скарби народові, котрий примножить їх знову і знову".
