«Для чого потрібен режим дня?»
Розпорядок дня традиційно є невід'ємною частиною виховання дітей, тому грамотно організований режим піде на користь не тільки малюкові, але і його батькам. Дотримання правильного режиму дисциплінує дітей, підвищує їх працездатність, апетит, покращує сон, сприяє нормальному фізичному і психологічному розвитку, зміцнює здоров'я малюка.
Порушення звичного розпорядку призводить до погіршення настрою дитини, його капризам, зниженого емоційного фону і, як наслідок, - до ослаблення імунітету.
Для чого потрібен режим дня? Які його основні складові? З якого віку потрібно привчати дитину до режиму дня? Для чого потрібен режим дня? Які його основні складові? З якого віку потрібно привчати дитину до режиму дня?
Для здоров'я і розвитку дитини має велике значення режим дня. Він організовує життя і дитини, і батьків і допомагає впоратися з безліччю справ спокійно, без суєти. Їжа, сон і прогулянки в певний час дисциплінують малюка, який звикає до розпорядку і легше перебудовується з одного заняття на інше. Створення режиму дня відповідно до рекомендацій дитячих лікарів і педагогів необхідно для виховання гармонійної особистості.
Організм дитини пристосовується до певного біоритму і до терміну налаштовується на прийом їжі або сон, а всі органи і системи функціонують в ньому злагоджено. Порушення цього режиму є причиною не тільки примх, але і хвороб. Важливо підтримувати здоров'я дитини і створювати умови для його благополучного зростання і розвитку.
Зазвичай діти, які звикли до чіткого розпорядку дня, відрізняються бадьорістю, життєрадісністю і врівноваженістю. При зміні режиму дня вони стають примхливими. Зазвичай це пов'язано з початком відвідування дитячого саду або школи, коли складно відразу пристосуватися до нових умов, і діти переутомлюються, дратуються і від цього плачуть. Поступово вони адаптуються до нового режиму і знову стають слухняними, що не викликають у батьків особливих проблем.
Якщо дитина відвідує дитячий заклад, то він і його батьки змушені дотримуватися певного режиму дня. У які не відвідують такі заклади дітей спосіб життя залежить від батьків. Зазвичай мами по годинах годують і укладають спати дітей перших років життя регулярно виводять їх на прогулянку і т. Д. Якщо режим дня з якої-небудь причини змінюється, то дитина починає вередувати, у нього порушуються сон і апетит, з'являються порушення або млявість. Справитися з такою дитиною складно, до того ж страждає його здоров'я, тому мами намагаються все робити вчасно.
Для припинення капризу можна, наслідуючи дитині, імітувати його плач, а потім, гладячи на нього, поступово робити голос тихіше й тихіше. Часто дітей збиває з пантелику така поведінка батьків, а каприз закінчується спільним сміхом і примиренням.
Старші діти не завжди дотримуються режиму дня, так як самі ще не в змозі контролювати його, а дорослі ставляться до них іноді потураючи. Діти можуть захопитися мультфільмами, відмовитися від денного сну, розпустуватися ввечері. Все це дестабілізує їх психіку і є причиною капризів і неслухняного поведінки з вини батьків. Звичайно, бувають винятки з правил або обставини, коли доводиться трохи змінити звичний розпорядок дня, але в цілому необхідно його дотримуватися.
Режим дня допомагає виховувати в дитині самостійність. Він знає, що необхідно мити руки перед їжею, прибрати іграшки перед сном, і зазвичай без капризів погоджується це зробити. Розподіл часу на різні заняття протягом дня і по днях тижня допомагає зробити навантаження рівномірної, в результаті чого і дитина буде менш схильний до перевтоми, а значить, навчально-ігрова діяльність виявиться більш успішною.
Поради батькам дітей з ООП
В інклюзивному освітньому середовищі батьки дітей з особливими освітніми потребами відіграють важливу роль в процесі створення індивідуальної програми розвитку (ІПР), яка проявляється, головним чином, в наданні інформації про дитину, її родину, наданні необхідної допомоги для забезпечення прогресивного розвитку дитини.
Співпраця з батьками являється ключовим елементом у створенні середовища, де діти почуватимуться щасливими та захищеними, відчуватимуть підтримку родини та зможуть максимально розвивати свій потенціал. В цьому середовищі фахівці та батьки мають співпрацювати задля надання найкращої допомоги дитині в навчанні.
ПОРАДИ БАТЬКАМ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ
1. Ніколи не жалійте дитину через те, що вона не така, як усі.
2. Даруйте дитині свою любов та увагу, однак не забувайте про інших членів родини, котрі її теж потребують.
3. Не дивлячись ні на що, зберігайте позитивне ставлення та уявлення про свою дитину.
4. Організуйте свій побут так, щоб ніхто в сім'ї не відчував себе «жертвою», відмовляючись від свого особистого життя.
5. Не відгороджуйте дитину від обов'язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом з нею.
6. Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна пишатися вами.
7. Не бійтеся в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними.
8. Частіше розмовляйте з дитиною. Пам'ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінять їй вас.
9. Не обмежуйте дитину в спілкуванні з ровесниками.
10. Частіше звертайтеся за порадами до педагогів та психологів.
11. Спілкуйтеся з родинами, у яких є діти з особливими освітніми потребами. Передавайте свій досвід і переймайте чужий.
12. Пам'ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити самостійно. Готуйте її до самостійного життя. Говоріть з нею про майбутнє.
Інклюзивна освіта: навчаємо і виховуємо разом (діти з особливими потребами в дошкільному дошкільному закладі)
Сьогодні в Україні дуже важливою є проблема освіти дітей з особливими освітніми потребами. У зв’язку з цим розширюється та удосконалюється мережа навчальних закладів компенсую чого типу (санаторні та спеціальні ), в яких безоплатно перебувають хворі діти і діти з вадами психофізичного розвитку. Але разом з цим більш широкого розвитку набуває й інклюзивна освіта, яка передбачає, що діти з особливими освітніми потребами відвідують звичайний дошкільний заклад, школу, навчаються і виховуються разом зі своїми ровесниками. Як свідчить практика передових європейських країн, більшість дітей з особливостями психофізичного розвитку може навчатись та виховуватись у навчальних закладах загального типу за умови відповідної системи навчально-виховної роботи.
Головний принцип інклюзії: «Рівні можливості для кожного».
Конституція України, Закон України «Про освіту» гарантують усім дітям право на освіту, отже і можливість реалізувати це право в усіх державних навчальних закладах належно від статі, раси, національності, соціального та майнового стану, стану здоров’я, місця проживання та інших чинників.
Діти з особливими потребами мають право задовольняти свої потреби так само, як і всі інші члени суспільства.
Сьогодні, ми часто вживаємо новий термін інклюзивна освіта.
Діти з особливими потребами мають право задовольняти свої потреби так само, як і всі інші члени суспільства.
Сьогодні, ми часто вживаємо новий термін інклюзивна освіта.
Що ж дає інклюзивна освіта дитині з особливими потребами?;
1. Перебування в групі зі здоровими ровесниками дає дитині з вадами можливість розвивати відповідно її віку комунікативні та соціальні навички;
2. Щодо інтелектуального розвитку — заняття з залучення дітей з особливими потребами сприяють концентрації уваги дітей, посилення їхньої мотивації до навчання;
3. Досвід успішного перебування в інклюзивній групі є добрим підґрунтям для подальшого освітнього залучення та підвищення кваліфікації протягом усього життя.
1. Перебування в групі зі здоровими ровесниками дає дитині з вадами можливість розвивати відповідно її віку комунікативні та соціальні навички;
2. Щодо інтелектуального розвитку — заняття з залучення дітей з особливими потребами сприяють концентрації уваги дітей, посилення їхньої мотивації до навчання;
3. Досвід успішного перебування в інклюзивній групі є добрим підґрунтям для подальшого освітнього залучення та підвищення кваліфікації протягом усього життя.
Перший етап залучення дітей з особливостями психофізичного розвитку до загально-освтінього простору здійснюється у дошкільному навчальному закладі.
Навчання та виховання зазначеної категорії дітей передбачає використання особистісно орієнтованих підходів у навчально-виховному процесі, застосування індивідуальних, групових форм роботи, ураховуючи вплив різних видів розладів і хвороб на процес навчання.
Пріоритетними напрямами роботи є сприяння соціальному, емоційному та когнітивному розвитку кожної дитини для того, щоб вона почувалася неповторним, повноцінним учасником суспільного життя.
Життя серед дітей допомагає таким дітям адаптуватись до нормальних життєвих ситуацій, позбутися почуття ізольованості, відчуження. З другого боку, діти, які їх оточують, та дорослі вчаться спілкуватися та працювати разом, формується почуття відповідальності за товаришів, які потребують не лише допомоги, а насамперед — прийняття та визнання.
Пріоритетними напрямами роботи є сприяння соціальному, емоційному та когнітивному розвитку кожної дитини для того, щоб вона почувалася неповторним, повноцінним учасником суспільного життя.
Життя серед дітей допомагає таким дітям адаптуватись до нормальних життєвих ситуацій, позбутися почуття ізольованості, відчуження. З другого боку, діти, які їх оточують, та дорослі вчаться спілкуватися та працювати разом, формується почуття відповідальності за товаришів, які потребують не лише допомоги, а насамперед — прийняття та визнання.
Нормативно-правова база
інклюзивної освіти
Корекційні вправи та ігри для дітей з особливими освітніми потребами
Вправи для розвитку моторики і уваги
1. Вправа «Повтори за мною». Дитина повинна по інструкції: а) протягнути руки вгору, вниз, направо, наліво (якщо не знає «направо», «наліво», то «на вікно», «на двері»); б) показати витягнутою рукою на названий предмет (вікно, стіл, книга і т.д.); в) намалювати крейдою (олівцем) круг (паличку, хрестик) вгорі, внизу, праворуч, ліворуч дошки (зошита).
2. Вправа «Який я сильний». Вправа для пальців рук: розчепірити пальці, стиснути кулак – розтиснути; з стиснутого кулака по черзі випрямляти пальці.
3. Скачувати з пластиліну кульки, змійки, ланцюжки.
4. Вправа «Допоможи». Перекладати дрібні предмети (кульки) із однієї коробки в іншу. Зібрати розсипані на підлозі дрібні предмети в коробку.
5. Вправа «Я майстер». Проколювати товстою голкою дірочки в товстому папері.
6. Вправа «З’єднай». Крейдою на дошці або олівцем на аркуші паперу ставлять дві крапки, дитина повинна пальцем провести лінію, що їх сполучає (крапки даються в різних напрямках)
7. Вправа на рівновагу. Дитина повинна:
а) пройти по накресленій лінії (пряма, круг, хвиляста);
б) пробігти по дошці, несучи який-небудь предмет.
Вправи для розвитку пам’яті та уваги
1. Вправа «Швидко назви». Вихователь показує дитині картинки і швидко їх прибирає. Дитина повинна по пам’яті назвати, що бачив. 2. Кілька разів вдаряють по долоні або олівцем об стіл. Дитина повинна сказати, скільки разів.
3. Вправа «Повтори за мною». Проводиться ритмічний стукіт (паличкою об стіл). Від вихованця вимагається повторити його.
4. Вправа «Покажи». Виконується який-небудь рух. Дитина по пам’яті повинна його повторити.
5. Вправа «Не помились». Дитині зав’язують очі, вихователь торкається його. Дитина повинна визначити скільки разів до нього торкнулися.
Вправи для визначення кольору, форми, величини
1. Показується якась фігурка з кольорової геометричної мозаїки (ромб, круг, трикутник). Дитина повинна вибрати таку ж за формою (по кольору).
2. Показується певна фігурка (з тієї ж мозаїки), а потім вона прибирається. Дитина по пам’яті повинна підібрати таку ж.
3. Розкладання різнокольорових кульок, кружечків, паличок в кучки по кольору.
4. Складання різних пірамідок.
5. Будування ланцюжком кубиків однакового розміру і одного кольору. Будування кубиків різної величини в ряд за принципом поступового зменшення розміру кожного наступного кубика.
6. Виставляють однорідні предмети різного розміру (грибочки, човники, ляльки і т.д.). дитині пропонують показати найбільшу – найменшу.
7. Розкладаються різні предмети контрастних кольорів. Дитині пропонують відокремити предмети одного кольору від предметів іншого кольору. Потім вчать правильно називати ці кольори; поступово вводять нові. Шляхом вправ на різних предметах, групуючи їх і називаючи колір, дитина навчається правильно розпізнавати і називати кольори. Можна використовувати намистинки, кульки, мотки ниток, смужки паперу, палички, прапорці, ґудзики, предмети, зроблені з пластиліну (кульки, ковбаски, яблучка) і т.д.
Корекційні вправи для неспокійних дітей
Для неспокійних, імпульсивних дітей доцільно заняття чергувати зі спеціальними вправами, які вимагають спокою і самовладання. Ці вправи можуть бути наступними:
1. Посидіти спокійно 5-10-15 секунд.
2. Посидіти мовчки, заклавши руки за спину.
3. Повільно мовчки проводити рукою по краю стола.
4. Тихо встати і сісти.
5. Тихо пройти до вікна (до двору), повернутися на своє місце і сісти.
6. Тихо підняти і опустити книжку (можна кілька разів).
Корекційні вправи для досягнення відповідної швидкості рухів
Ці вправи доцільно проводити з інертними, малорухливими дітьми.
1. Прибрати зі столу руки швидко по команді.
2. Швидкі рухи рук по команді (підняти руку, простягнути в сторону і т.д.).
3. Швидко постукати по столу 3,4,5 раз.
4. Швидко вийти з-за столу, сказати своє ім’я (або вік, або адресу) і сісти на місце.
5. Швидко підняти якийсь предмет (попередньо дорослий його упускає).
6. У швидкому темпі називати показувані предметні картинки.
Корекційні ігри Гра «Що змінилось?»
1-й варіант. Перед дитиною ставиться іграшковий автомобіль, у нього садять декілька котиків (3-4). Дитині пропонується уважно подивитися і запам’ятати. Потім вона повинна закрити очі. Один котик приймається. Відкривши очі, дитина визначає, що змінилось.
2-й варіант. На стіл ставляться два кубики (червоний і зелений). Дається вказівка: «Подивись уважно і запам’ятай. Тепер закрий очі». Ставиться ще червоний кубик. Дитина повинна визначити, який кубик добавився або що змінилося. Цю гру можна широко варіювати, використовуючи різні іграшки та предмети. Гра розвиває увагу, спостережливість, пам’ять.
Гра «Маленька господиня» Мета гри – розвиток у дітей навичок самообслуговування, формування уміння слухати інструкцію (вказівку) і виконувати її. Використовуються іграшкові лялькові меблі, посуд. Дитині пропонується обставити кімнату. Дається одна вказівка, дитина її виконує. Після цього дається інша вказівка. Наприклад: «Поставити шафу, диван, стіл, стільці» і т.п. «Посади ляльку. Дай їй тарілку. Налий туди борщ. Погодуй її. Прибери посуд. Поклади ляльку спати» і т.п. (кожного разу виконується тільки одна дія). Цю гру можна використовувати і для розвитку мовлення. Дитина повинна розповідати про те, що вона робить. Наприклад: «Я саджу ляльку. Я даю їй тарілку. Наливаю їй борщ. Я годую ляльку.» і т.п.
Ігри із будівельним матеріалом
1. Дитина будує за показом або по словесній інструкції. За показом. Дорослий кладе кубик. Дитина повинна зробити те ж саме. На цей кубик кладеться інший. Дитина виконує цю ж саму дію. По словесній інструкції. Дорослий мовою регулює дії дитини. «Візьми червоний кубик, біля нього постав такий же» і т.д. Деякі діти добре підпорядковують свої дії словесній регуляції і таким чином вчаться виконувати багато завдань. Діти краще будують за показом, наслідуючи кожну дію.
2. Дитина будує за зразком. Цей вид діяльності більш складний. Подається нескладний зразок і пропонується: «Побудуй таку ж саму лавку» («хатинку», «садок» і т.д.). Якщо дитина не може виконати завдання самостійно, слід їй в цьому допомогти.
3. Дитина будує за власним задумом. Але якщо навчити їх будувати декілька «об’єктів», вони з цікавістю будуть це робити в подальшому по пам’яті самостійно і отримувати задоволення від гри.
Джерело: https://www.ircentr.space
|
Немає коментарів:
Дописати коментар