РОЗВИВАЄМО ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ДИТИНИ: 6 МУЛЬТФІЛЬМІВ ПРО ПОЧУТТЯ
Людині властиво постійно переживати якісь емоції, але ось розібратися у них буває не так просто. Що вже говорити про дітей. Ось чому так важливо навчити малюка розбиратися зі своїми емоціями і дружити з ними.
Що таке емоційний інтелект?
Говорячи науковою мовою, це здатність людини розпізнавати емоції, справлятися із ними, а також розуміти почуття і переживання інших людей. На думку експертів, роботу над розвитком емоційного інтелекту дитини краще вести з народження малюка.
Почати можна із простих ігор або читання книг. При цьому такі заняття не тільки сприятимуть розвитку емоційної сфери дитини, але також зміцнять зв'язок малюка з батьками.
Чому слід навчити дитину?
Важливо пояснити дитині, що існує безліч емоцій і кожна з них по-своєму важлива. Деякі змушують нас посміхатися і радіти, а інші роблять людину сумним. Щоб правильно сприймати все, що відбувається, батьки повинні навчити малюка наступного:
1. Розуміти емоції і почуття
2. Приймати. На цьому етапі важливо не задавити і не відкинути, а саме прийняти емоцію.
3. Розуміти причину, через яку дитина відчуває саме такі почуття
4. Прийняти рішення з приводу того, як висловити ці почуття
Крім цього, дорослим потрібно зрозуміти, наскільки важливо висловлювати свої почуття.
1. Розуміти емоції і почуття
2. Приймати. На цьому етапі важливо не задавити і не відкинути, а саме прийняти емоцію.
3. Розуміти причину, через яку дитина відчуває саме такі почуття
4. Прийняти рішення з приводу того, як висловити ці почуття
Крім цього, дорослим потрібно зрозуміти, наскільки важливо висловлювати свої почуття.
Які мультфільми будуть корисні для виховання почуттів?
Ці творіння мультиплікаторів змушують переживати найрізноманітніші емоції, але після їх перегляду ваша дитина буде зовсім по-іншому висловлювати свої почуття. Радимо обов'язково подивитися ці мультфільми всією сім'єю!
• Головоломка, 2015
Чудовий мультфільм про маленьку дівчинку на ім'я Райлі, у свідомості якої живуть радість, страх, печаль, гидливість і гнів. До недавніх пір всі емоції жили в мирі та злагоді, але одного разу щось пішло не так...
• Далеко на Північ, 2015
Мультфільм розповідає про юну аристократку Сашу, яка мріє знайти свого дідуся-дослідника. Це дивовижна історія про віру, цілеспрямованість і хоробрість.
• Рибка Поньо на кручі, 2008
Маленька рибка Поньо пливе із дому, щоб дізнатися більше про життя людей. Її знаходить хлопчик на ім'я Сооске, з яким у неї зав'язується дружба. Поньо так захоплена світом людей, що мріє лише про одне - стати людиною.
• Таємниця Коко, 2017
У центрі сюжету - 12-річний хлопчик Мігель, якому належить розгадати давню таємницю свого роду і пройти безліч випробувань.
• Валл-і, 2008
Валл-і - робот, основна робота якого полягає в очищенні Землі від сміття, залишеного людьми. Поки земляни відпочивають і розважаються у космосі, Валл-і намагається зробити все, щоб врятувати планету від загибелі. Чи вдасться йому це?
• Пісня моря, 2014
На перший погляд цей мультфільм може здатися похмурим, але насправді робота аніматорів наповнена глибоким змістом і світлом. «Пісня моря» - це історія про подорож брата і сестри, яка наповнена пригодами, магією і любов'ю.
Відео-поради для батьків "Адаптація дитини до дитячого садка"
23.02.2023
Психологічна хвилинка для діток середньої та старшої групи. Дидактична гра "Назви одним словом"
Психологічна хвилинка для діток молодших груп. Дидактична гра "Називай швидко"
15.11.2022
Акція " Долоньки доброти" в рамках тижня Толерантності
Мультфільм для дітей "Кругообіг добра в природі"
04.11.2022
Поради для вихователів на тему: "Як створити психологічно комфортне середовище у групі"
03.11.2022
Мультфільм для дітей на тему: "Казки на ніч про доброту"
Консультація для вихователів та батьків на тему: "Тандем батьків і педагогів - спільні завдання у вихованні"
https://vseosvita.ua/library/konsultacii-dla-vihovateliv-pedagogi-i-batki-tvorcij-tandem-145254.html
02.11.2022
Консультація для батьків дітей раннього віку на тему: "Як привчити дитину змалечку дотримуватися гігієни рук"
Розвиваючий мультфільм для дітей раннього віку на тему: "Розвиток уваги. Ігри - мультики для дітей 2 - 4 років"
01.11.2022
Пам'ятка для батьків на тему: "Як привчити дитину до дитячого садка"
Повчальний мультфільм для дітей
"Квіти дружби"
Відеоматеріал для батьків на тему: "Техніки заземлення для зменшення стресу і тривоги. Вправа 5-4-3-2-1"
27.10.2022
Повчальний мультфільм для дітей
"Не можна красти чуже"
Консультація для батьків на тему: "Психічні особливості дошкільнят"
Психічне здоров’я дитини - це стан душевного благополуччя, емоційного комфорту, впевненість у своєму майбутньому, пов’язана з відчуттям захищеності свого «Я».
Основні критерії психологічного здоров’я:
- ставлення дитини до самої себе; до інших людей;
- здатність справлятися з вимогами життя;
- впевненість в собі;
- адекватна самооцінка;
- самоповага;
- оптимізм;
- активність.
Характеристики психічного здоров’я дітей дошкільного віку залежить від:
Основні критерії психологічного здоров’я:
- ставлення дитини до самої себе; до інших людей;
- здатність справлятися з вимогами життя;
- впевненість в собі;
- адекватна самооцінка;
- самоповага;
- оптимізм;
- активність.
Характеристики психічного здоров’я дітей дошкільного віку залежить від:
1) виду прояву:
-психічних процесів
-адекватність психічного відображення;
-адекватність сприймання дитиною самого себе;
-здатність до концентрації уваги на предметі;
-здатність до утримання інформації в пам’яті;
-здатність до логічного оперування інформації;
-критичність мислення; оперативність.
2)психічних станів:
-емоційна стійкість;
-зрілість почуттів (залежно від віку);
-стримування негативних емоцій;
-вільний, природний прояв почуттів та емоцій;
-здатність радіти;
-звичне (оптимальне) самопочуття;
3)властивостей особистості:
-впевненість у собі;
-самоповага;
-незалежність;
-врівноваженість;
-оптимізм;
-почуття гумору;
-активність;
-енергійність;
-працелюбність;
-воля;
-самоконтроль;
-адекватна самооцінка;
-адекватний рівень домагань.
-психічних процесів
-адекватність психічного відображення;
-адекватність сприймання дитиною самого себе;
-здатність до концентрації уваги на предметі;
-здатність до утримання інформації в пам’яті;
-здатність до логічного оперування інформації;
-критичність мислення; оперативність.
2)психічних станів:
-емоційна стійкість;
-зрілість почуттів (залежно від віку);
-стримування негативних емоцій;
-вільний, природний прояв почуттів та емоцій;
-здатність радіти;
-звичне (оптимальне) самопочуття;
3)властивостей особистості:
-впевненість у собі;
-самоповага;
-незалежність;
-врівноваженість;
-оптимізм;
-почуття гумору;
-активність;
-енергійність;
-працелюбність;
-воля;
-самоконтроль;
-адекватна самооцінка;
-адекватний рівень домагань.
Психічно здорова дитина характеризується гармонійністю розвитку, врівноваженістю, адаптивністю, а також духовністю, орієнтацією на саморозвиток і самоактуалізацію. Гармонійний особистісний розвиток і фізичне здоров’я сприяють успішній адаптації дитини у соціумі.
Однією з найважливіших умов збереження психічного здоров’я є дотримання науково обґрунтованих психогігієнічних норм організації виховання дошкільників з урахуванням індивідуальних норм навчального навантаження.
Дотримання цієї умови дає змогу не лише зберегти, а й підвищити якість психічного здоров’я дитини.
До психогігієнічних норм належать:
- сприятливий характер педагогічного впливу, стабільність позитивного емоційного тла виховання і навчання;
- дотримання принципу включення вихователя у спільну з дітьми діяльність;
- орієнтація виховання і навчання на зону найближчого розвитку з урахуванням сензетивних періодів для розвитку того чи іншого виду активності;
- своєчасне попередження психоемоційного перевантаження дитини.
Психопрофілактика відхилень та розвитку у здоров’ї передбачає оволодіння дітьми певних умінь та навичок:
1.навчитись опановувати свої почуття у критичних ситуаціях, розуміти власний емоційний стан і спонукальні мотиви своєї поведінки та поведінки інших людей. Крім того, вони мають володіти вмінням звільнятись від негативних емоцій, не допускаючи необдуманих емоційних реакцій та дій;
2.навчитись виробляти психічний імунітет до негативних подразників, тобто сприймати їх як факт і оцінювати розумом , а не через емоції;
3.набути досвіду самостійного долання перешкод, що дасть змогу розвивати здатність до адаптації, виробляти «імунітет» до стресових ситуацій, життєстійкість, а отже – використовувати стресові ситуації для особистісного зростання і розвитку.
Слід ще наголосити, що будь-які форми покарання дитини, за яких принижується її власна гідність, недопустимі!
Однією з найважливіших умов збереження психічного здоров’я є дотримання науково обґрунтованих психогігієнічних норм організації виховання дошкільників з урахуванням індивідуальних норм навчального навантаження.
Дотримання цієї умови дає змогу не лише зберегти, а й підвищити якість психічного здоров’я дитини.
До психогігієнічних норм належать:
- сприятливий характер педагогічного впливу, стабільність позитивного емоційного тла виховання і навчання;
- дотримання принципу включення вихователя у спільну з дітьми діяльність;
- орієнтація виховання і навчання на зону найближчого розвитку з урахуванням сензетивних періодів для розвитку того чи іншого виду активності;
- своєчасне попередження психоемоційного перевантаження дитини.
Психопрофілактика відхилень та розвитку у здоров’ї передбачає оволодіння дітьми певних умінь та навичок:
1.навчитись опановувати свої почуття у критичних ситуаціях, розуміти власний емоційний стан і спонукальні мотиви своєї поведінки та поведінки інших людей. Крім того, вони мають володіти вмінням звільнятись від негативних емоцій, не допускаючи необдуманих емоційних реакцій та дій;
2.навчитись виробляти психічний імунітет до негативних подразників, тобто сприймати їх як факт і оцінювати розумом , а не через емоції;
3.набути досвіду самостійного долання перешкод, що дасть змогу розвивати здатність до адаптації, виробляти «імунітет» до стресових ситуацій, життєстійкість, а отже – використовувати стресові ситуації для особистісного зростання і розвитку.
Слід ще наголосити, що будь-які форми покарання дитини, за яких принижується її власна гідність, недопустимі!
26.10.2022
Повчальний мультфільм для дітей "Не можна говорити погані слова"
Поради від психолога "10 фраз, які не можна говорити дитині, яку віддають у дитячий садок"
25.10.2022
Консультація для вихователів "Як вирішувати дитячі конфлікти"
Відправляючи малюка в дитячий садок, батьки сподіваються, що він легко
адаптується і ввіллється в колектив. Але батьки і педагоги можуть спостерігати, що у дитини в садочку починають
виникати конфлікти. Не всі готові до такого, адже малюк може бути
найспокійнішим і доброзичливим.
Коли починаються конфлікти?
Правила поведінки, якої
повинен дотримуватися дорослий, який спостерігає ситуацію сварки:
Правило 1. Не завжди слід втручатися у сварки між
дітьми. Адже як у будь-якої іншої діяльності, можна навчитися вирішувати
конфлікти тільки шляхом участі в них. Не заважайте дітям отримувати такий
життєво важливий досвід. Проте бувають ситуації, коли невтручання дорослого
може призвести до серйозних проблем для фізичного або емоційного благополуччя
дітей. Так, якщо один з дітей що свариться значно молодше або слабкіше іншого учасника конфлікту
і при цьому вони дуже близькі до з'ясування стосунків кулаками, то потрібно
зупинити їх і постаратися перевести сварку знову в "мовне" русло. Те ж відноситься
до ситуації взаємодії двох хлопців, один з яких традиційно виявляється
переможеним у суперечці і змушений весь час поступатися. У цьому випадку, якщо
ви не втрутилися протягом спору, то в одного з дітей може розвинутися боязкість
і невпевненість у своїх силах і навіть у своїх правах.
Правило 2. Втручаючись у дитячий конфлікт, ніколи
не займайте відразу позицію одного з дітей, навіть якщо вам здається очевидним,
хто тут правий, а хто винен. Адже для дитини, яка веде себе неправильно, це
зовсім не так просто. Тому ваш швидкий суд вона сприйме як несправедливість і
упередженість, а значить, не стане продовжувати спілкування, в якому ви
виступаєте арбітром. Намагайтеся об'єктивно розібратися в причинах конфлікту та
його течії, тим більше що зазвичай дорослі бачать лише частину
"айсберга", а ця надводна частина далеко не завжди дозволяє судити про
справжні проблеми і вклад дітей в конфлікт.
Правило 3. Розбираючи конкретну ситуацію сварки,
не прагніть виступати
верховним суддею, визначаючи правих і винуватих і обираючи міру покарання.
Краще не робити з особистих конфліктів аналог юридичного розгляду. Спробуйте
привчити дітей до думки, що, хто б не почав сварку, відповідальність за
подальший розвиток подій несуть завжди двоє. Тому, втручаючись у спілкування
дітей, намагайтеся показати їм, як можна знайти спосіб виходу з важкої
ситуації, який влаштував би їх обох. Робіть акцент не на "хто
винен?", а на "що робити?". Направити в це русло увагу
посварених і спраглих помсти хлопців часто допомагає почуття гумору. Якщо ви
пожартуйте і покажете ситуацію в кумедному світлі, то відразу помітите, як
разом зі сміхом у дітей поступово змінюється їх емоційний стан.
Правило 4. Допомагаючи дітям вийти з конфлікту і
звільнитися від накопичиної образи і злості, стежте за тим, щоб вони не
переходили на особистості. Говорячи про те, що їх засмутило або обурило, вони
повинні описувати саме дії і слова партнера, а не його фізичні або особистісні
недоліки. Тобто припустимо, коли дитина скаржиться на те, що інший наступив
йому на ногу або грубо відповів, але намагайтеся не допускати виразів типу:
"Так він ведмідь клишоногий!" або "Він завжди такий нервовий і
грубіян!".
24.10.2022
Рекомендації для батьків: "Ігри та вправи для подолання агресії у дітей"
21.10.2022
Консультація для батьків дітей середньої та старшої групи "Стабілізуємо емоційний стан дитини"
Зазвичай батькам хочеться, щоб їхні діти швидко реагували, були послідовними, не були такими емоційними, щоб чули з першого разу, щоб у них нічого не падало з рук… Але... Це діти. Діти, які ростуть під час війни. Тому у своїй поведінці, вони можуть повертатись у більш ранній вік (капризувати, втрачати деякі навички, гратися у «дитячі» ігри, боятися того, чого раніше не боялися тощо).
Діти не можуть самі себе «регулювати»: заспокоювати, пояснювати, давати підтримку. Саме тому їм потрібна близькість – хоча б 15-20 хвилин, коли ви можете бути емоційно присутніми.
Фахівці пропонують алгоритм дій, який є універсальним для ситуацій, що викликають у дитини сильну емоційну реакцію.
Діти не можуть самі себе «регулювати»: заспокоювати, пояснювати, давати підтримку. Саме тому їм потрібна близькість – хоча б 15-20 хвилин, коли ви можете бути емоційно присутніми.
Фахівці пропонують алгоритм дій, який є універсальним для ситуацій, що викликають у дитини сильну емоційну реакцію.
1. НОРМАЛІЗАЦІЯ. Ви говорите дитині, що її реакція, її стан – це нормально, що зараз важко заснути; це нормально, що складно зосередитись. «Це нормально, що ти сердишся, що тобі хочеться плакати. Наша нервова система так реагує на небезпеку, втому. Дивись, ми з тобою у безпеці. Ситуація складна, але ми в безпеці. Ми, дорослі, все для цього робимо». Відновіть, наскільки це можливо, розклад дня і те, що було звичними діями в сім’ї.
2. БЛИЗЬКІСТЬ. Важливо відновити контакт. «Я з тобою. Я з тобою всіма своїми думками, почуттями, емоціями. Я буду з тобою стільки, скільки буде потрібно. Хочеш до мене на руки (для найменших)? Можна тебе обійняти? Нумо обійматися. Міцно стисни мою руку і тримай стільки, скільки хочеш». Не відпускайте дитину з обіймів, поки вона сама не вирішить зробити це. Виконуйте разом із дитиною рутинні справи. Грайте в ігри, дивіться мультфільми, серіали, розповідайте казки, історії, читайте дітям вголос.
3. ЗАСПОКОЄННЯ. Це найпростіші тілесні практики, які могли б увімкнути парасимпатичну нервову систему, тим самим відновивши «запаси» енергії.
Частіше організовуйте тілесні ігри – це і безпека, і близькість, і стабілізація нервової системи. Це може бути легкий масаж, м’язова релаксація, мімічна гімнастика, погладжування, обійми (якщо дитина не любить дотиків, не слід нав’язувати).
Тілесні ігри важливі в будь-який час, але вранці саме зараз вони просто необхідні.
«Послухай моє серце. Чи так воно стукає, як твоє? Візьми мене за руку (дитина сама повинна зробити це, а не ви). Обіприся спиною об мене (об спинку стільця, стіну – будь яку надійну опору), ноги міцно придави до підлоги (землі). Уяви, що ти – дерево з міцним корінням і сильним стовбуром…». Можна заспівати (або увімкнути в телефоні) спокійну пісню, запропонувавши дитині підспівувати.
«Квадратне» дихання (на 1-2-3-4 вдих, 1-4 – затримка дихання, 1-4 – видих). Повторити щонайменше 3 рази, супроводжуючи рухом руки вгору (вдих),направо (затримка), вниз (видих), наліво (затримка). Корисною буде пропозиція потягнутись, «розтягнути» себе.
Важливо залишити за дитиною можливість самостійних дій. Не підставляти до обличчя дитини пляшку води, а запропонувати їх взяти пляшку води і випити. Для маленьких можна трохи відкрити, але саму кришку не знімати. Застібнути блискавку куртки, порахувати кроки до якогось об’єкту неподалік від неї, підняти те, що впало тощо.
Частіше організовуйте тілесні ігри – це і безпека, і близькість, і стабілізація нервової системи. Це може бути легкий масаж, м’язова релаксація, мімічна гімнастика, погладжування, обійми (якщо дитина не любить дотиків, не слід нав’язувати).
Тілесні ігри важливі в будь-який час, але вранці саме зараз вони просто необхідні.
«Послухай моє серце. Чи так воно стукає, як твоє? Візьми мене за руку (дитина сама повинна зробити це, а не ви). Обіприся спиною об мене (об спинку стільця, стіну – будь яку надійну опору), ноги міцно придави до підлоги (землі). Уяви, що ти – дерево з міцним корінням і сильним стовбуром…». Можна заспівати (або увімкнути в телефоні) спокійну пісню, запропонувавши дитині підспівувати.
«Квадратне» дихання (на 1-2-3-4 вдих, 1-4 – затримка дихання, 1-4 – видих). Повторити щонайменше 3 рази, супроводжуючи рухом руки вгору (вдих),направо (затримка), вниз (видих), наліво (затримка). Корисною буде пропозиція потягнутись, «розтягнути» себе.
Важливо залишити за дитиною можливість самостійних дій. Не підставляти до обличчя дитини пляшку води, а запропонувати їх взяти пляшку води і випити. Для маленьких можна трохи відкрити, але саму кришку не знімати. Застібнути блискавку куртки, порахувати кроки до якогось об’єкту неподалік від неї, підняти те, що впало тощо.
4. МІСТОК У МАЙБУТНЄ. Важливо підтримувати надію: мріяти разом про те, що буде після перемоги, коли всі повернуться, коли будемо спати в своєму ліжку (особливо для тих, хто змушений був покинути свій дім), коли зустрінемося з рідними, друзями, однокласниками.
Також важливо «завершувати процеси», брати під контроль процеси пам’яті, щоб повертати собі й дитині відчуття безпеки. «Тривога закінчилась – ми у безпеці», «Ми вже в укритті – ми в безпеці», «Все закінчилось. Ти прокинувся/прокинулась – поганий сон закінчився», «Сьогодні… (називаємо день тижня, дату). Ще один день добігає кінця. Ще один день наближує нас до Перемоги».
Бажаю, щоб ми мали змогу якнайшвидше сказати: «Війна закінчилась. Ми всі, нарешті, в безпеці».
Також важливо «завершувати процеси», брати під контроль процеси пам’яті, щоб повертати собі й дитині відчуття безпеки. «Тривога закінчилась – ми у безпеці», «Ми вже в укритті – ми в безпеці», «Все закінчилось. Ти прокинувся/прокинулась – поганий сон закінчився», «Сьогодні… (називаємо день тижня, дату). Ще один день добігає кінця. Ще один день наближує нас до Перемоги».
Бажаю, щоб ми мали змогу якнайшвидше сказати: «Війна закінчилась. Ми всі, нарешті, в безпеці».
20.10.2022
Пам'ятка для батьків "Як допомогти дітям не лякатися сирен"
Повчальний мультфільм для дітей "Не треба ображати друзів"
Поради для дорослих: "3 дихальні техніки для зменшення рівня стресу"
18.10.2022
Нейропсихологічна гра "Якщо зможеш - повтори!"
Мета: позбавляє втоми, підвищує концентрацію уваги, сприяє підвищенню фізичної та розумової активності, стимулює мовленнєві процеси.
12.10.2022
Мультфільм про емоції
3 грудня – Міжнародний день людей з особливими потребами
«…НІЩО НЕ ЗАЛИШАЄТЬСЯ НЕПОРУШНИМ,
А ВСЕ ЗАВЖДИ МОЖЕ ЗМІНИТИСЯ НА КРАЩЕ.
АБИ ТІЛЬКИ БУЛИ СТВОРЕНІ ВІДПОВІДНІ УМОВИ».
(І. Павлов)
3 грудня – Міжнародний день людей з особливими потребами, саме так ми
називаємо тих людей, які в силу різних життєвих обставин мають певні обмеження
за станом здоров’я, але це не заважає їм творити, працювати, вчитися та
досягати високих результатів і мати успіх у різних галузях.
Міжнародний день людей з особливими потребами не є святом, а
покликаний привернути увагу до їх проблем, захисту їхніх прав, гідності і
благополуччя,
Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя
до найбільш незахищеної частини суспільства, та був створений щоб упевнитися в
тому, що екологічні та соціальні бар'єри визначені, і допомогти всім працювати
разом, щоб їх подолати. Ми ніколи не будемо викорінювати порушення здоров'я, а
навпаки підтримуємо цих людей з самого дитинства.
Працювати в напрямку доступного майбутнього - відповідальність
кожного. Ми створюємо майбутнє, яке вимагає, щоб люди не були виключені
з-за проблем зі здоров'ям.
ЯК ПРИВЧИТИ ДИТИНУ ДО САМОСТІЙНОСТІ?
1. Намагайтесь якомога менше забороняти дитині. Тяга до самостійності закладена в кожній людині генетично. Батьки, обмежуючи її безкінечними «не можна» самі ж притупляють бажання діяти самостійно. Спочатку мама не дозволяє лізти на гірку чи гойдалку «Не можна, не лізь, бо впадеш», а потім дивується чому він не може пограти на майданчику сам?! Але всі ми хвилюємось про наших дітей. Що ж робити? Намагатися пропонувати способи, які категорично не забороняють робити дитині ті чи інші речі, наприклад, «на гірку можна, але зі мною поки ти не навчишся», «вазон з квітами чіпати можна, але легенько, не рвати», «пісок кидати можна, але так, щоб ні в кого і не влучив»…
2. Дозвольте дітям робити вибір: «Ти хочеш одягнути сьогодні синю футболку або зелену з котиком?». Таким чином ми демонструємо дитині, що поважаємо її думку і заявляємо, що вона сильна і може сама брати на себе відповідальність за певні речі (ми формуємо здорову самооцінку).
3. Навчіть дитину просити про допомогу і, коли вона щось робить або тільки намагається робити, ніколи не влазьте (звісно якщо це не шкодить здоров’ю) поки вона сама вас не попросить. Так ви вчите дитину самостійно долати труднощі.
4. Перш ніж щось зробити замість дитини спробуйте словесно розказати малюкові як слід вчинити. Наприклад, «щоб застібнути блискавку, однією рукою притримуй замочок, а іншою тримай за низ», «щоб краще зняти шкарпетку, треба почати з п’яточки, спробуй», «щоб відкрити кришку, інколи треба спочатку натиснути, а потім прокрутити», «щоб постругати олівець треба спочатку вставити його, щільно притиснути і крутити,спробуй»
5. Якщо дитина задає Вам запитання, спробуйте не відповідати одразу, а спитати її, як вона сама думає. Зазвичай дитина починає фантазувати і у висновку сама може відповісти на своє запитання. Ви завжди встигнете дати правильну відповідь. Якщо ж ви самі не знаєте відповідь на запитання, не шукайте її замість дитини, а запропонуйте малечі шукати відповідь за межами дому чи сім’ї (звичайно це для більш старших діток). Наприклад, «запитай у зоомагазині», «про це тобі можуть розповісти в магазині побутової техніки», «можна подивитись в мережі Internet».
6. Бувають такі періоди, коли діти намагаються «зливатись» з батьками. (Мушу наголосити, що це нормальні періоди розвитку особистості). В таких випадках малеча просить робити все за них (навіть ті речі, які здавалося б дитина вже давно робить сама). В такі моменти треба вміти домовлятися з малечею, наприклад, «давай ти одягнеш правий кросівок, а я тобі лівий», «давай класти тобі в ротик суп по черзі – одну ложку я, іншу – ти», «давай разом спробуємо застібнути блискавку на куртці». Але намагайтесь не робити замість дитини. Просто підтримуйте її.
7. В залежності від віку дитини, намагайтесь питати думку малечі коли вирішуєте сімейні справи. «Ти хочеш, щоб ми поїхали до бабусі сьогодні ввечері чи завтра вранці?»
8. Якщо вас запитують про малечу в присутності неї самої, дозвольте дитині самій відповісти. І взагалі, не обговорюйте дитину в її присутності, неважливо, наскільки вона ще маленька. Коли діти чують, як їх обговорюють, вони відчувають себе предметами, власністю своїх батьків.
9. Хваліть дитину за успішні прояви самостійності. Але не просто словом «молодець». Бажано, щоб похвала була описовою. Тобто, якщо дитина самостійно зібрала іграшки, доречно було б сказати: «я бачу чистий килим і складені в корзину іграшки, навіть той конструктор, який вже декілька днів лежить в кутку. А ще як ти гарно поскладав пазли! Так, що коробка тепер закривається! Мені дуже приємно заходити сюди. Молодець!» Завжди можна знайти, що описати.
10. Намагайтесь вводити моменти змагання. Наприклад, дитина не хоче сама складати іграшки. Запропонуйте «давай, хто швидше складе ці кубики до кошика!». Можна сказати про заохочувальний приз (ні в якому разі не пропонуєте дорогі речі). Це може бути: додаткова серія мультифільму, додаткова цукерка, банан…
11. Намагайтесь поступово зменшувати свою присутність і контроль за речами, які малюк вже навчився робити.
12. І на останок – довіряйте власній дитині. Вірте в те, що вона може справитися з будь-якими труднощами і завжди давайте їй шанс у цьому ще раз переконатися. 
Немає коментарів:
Дописати коментар